Пролийся на мене дощами

Posted: неділя, 19 лютого 2012 р. by v1v0zabra in
0


Пролийся на мене дощами
Вкрий моє тіло росами
Пройдись моїми стежками
Ледь торкаючись ногами босими

Зустрінь із зорею ранок
Поглянь яким буде світанок
Сховай в орнамент вишиванок
Втаємничені знаки зірок

Сховай не розказуй нікому
Не звертай уваги на втому
Доки він не вернеться додому
Під грізні спалахи грому

28.12.2011.

Маска

Posted: by v1v0zabra in
1

Мне одеть бы маску
находиться в ней
Чтоб никто не видел
Яростных очей

Чтобы страх не видел
Моего лица
Чтобы вдруг не выхватил
Черты мужества

Нет уродца больше
Маска скроет все
О, Браво, Гая Фокса
Лицо - теперь твое. !
 

Після всього що було

Posted: субота, 18 лютого 2012 р. by v1v0zabra in
0


Після всього що було
Не промовила і слова
Серця рушиться основа
І тіка кудись тепло
Після всього що було…

Пам’ятаєш як у сні
Ти ходила кожну ніч
Все до мене, а тепер
Вітер спогади всі стер
Того всього що було

Я тебе не забуваю
Все одно тебе кохаю
Ти мене не пам’ятаєш
Іншого вже обіймаєш
Після всього що було

Обійми ніжно, обережно, гречно

Posted: by v1v0zabra in
0


Обійми
             Ніжно
                          Обережно
                                            Гречно
Щоб
        Не
             Відчула
Болю
Страху
Неспокою
Обійми
Щоб
Я
Розчинилась
Зігрілась
Закохалась
Втікти
Не
Схотіла
Загралась
Зосталась
Не
Відпускай
Щоб
Не
Втекла
Не
Пішла
Не
Забула
Міцніше
Притисни
Щоб
Твоє
Кохання
Відчула
І
 В
 Твоїх
Ніжних
Обіймах
Заснула

28.12.2011

Не лікується поламане серце

Posted: пʼятниця, 10 лютого 2012 р. by v1v0zabra in
0


Не лікується поламане серце
Забагато на нього поклав
Тоненьке тріснуло скельце
Не стерпів, не зміг, завивав

Втомився слухати грози
Хочу вже сонця в вікні
А за ним панують морози
Сильні, холодні, сумні

Відчуваю тепло твого тіла
А ліжко все й досі пусте
Кажеш, що місце нагріла
Все одно нестача тебе

Знаю, що скоро морози
Із снігами скоро підуть
Щік не покриють сльози
Більш ніколи не потечуть




"Дотики пальців".. моїй коханій

Posted: by v1v0zabra in
1


Дотики пальців, дотики рук
Злиття артерій, рівнотактовий стук
Сердець  злиття в єдиний звук
Гірке поєднання щастя і мук

Шаленої пристрасті буремний танок
З трав польових одягає вінок
Кров’ю вкриває зім’ятий листок
Пропускає крізь себе нестримності ток

Вкладаючи душу в кожний рядок
Вкладаючи серце у листя книжок
Викликає ретельно спланований шок
Розчиняється в полі серед квіток

Більше ні слова, більше ні строф
Більш не log in давно вже log off

ShareThis