Ернест Хемінґуей. По кому подзвін.
Posted: вівторок, 24 липня 2012 р. by v1v0zabra in Мітки: Ернест Хемінґуей, По кому подзвін, For Whom the Bell Tolls
0
Ернест Хемінґуей. По кому подзвін. (англ. For Whom the Bell Tolls.)
Певне, що нічого дивного в тім, що перед написанням відгуку про якусь книгу я зовсім не читаю відгуки інших. Це дозволяє зберегти чистоту експерименту, себто неупередженість, та разом із тим перевірити свою прозорливість і здатність вбачити те, що сказав автор поміж рядків. Не знаю наскільки в мене це добре виходить, впевнений, що погано, бо я не проводжу глибокий аналіз прочитаного, але все одно, маю блоґерську звичку ділитися власними думками.
“По кому подзвін” - це не перший роман старого Хема, котрий я прочитав. Не раз за шкільної програми нам доводилося відкривати книги цього талановитого майстра, нещодавно я ще й прочитав “Острови В Океані”, тому якесь певне загальне уявлення про письменника вже має скластися. Головною тематикою творчості Хемінґуея є війна (“По кому подзвін”, “Прощавай, зброє!”, “Острови в Океані”, “Фієста”). Про війну Хемінґуей знає не із розповідей, а із власного досвіду: Перша Світова війна, громадянська війна в Іспанії, Друга Світова війна... І на тих війнах надивишся такого, що й справді зненавидиш ту puta guerra.
“По кому подзвін” хтось справедливо вважає magnum opus творчості Хемінґуея. Я ж поки утримаюсь від таких слів, бо не мав змоги осягнути, а затим і оцінити всю бібліографічну картину цього автора. Надихнув до такої назви вірш англійського поета Джона Дона з такою ж назвою:
“По кому подзвін
Немає людини, котра була б мов Острів,
сама по собі, кожна людина є частина Материка, частина суші;
І якщо хвилею змиє у море берегову Скелю,
менше стане Європа,
і так само, якщо змиє край Мису, і зруйнує
Замок твій, і Друга твого;
Смерть кожної Людини применшує й мене,
бо я єдний з усім Людством,
тому ніколи не питай, по кому Подзвін;
він дзвенить і по Тобі . “
Читаючи книгу, я знову по новім розкрив для себе майстерність Хемінґуея, який вміє писати просто про складне, між тим абсолютно точно передавати й відтворювати емоції та характери персонажів. Історія роману розповідає про долю американського підривника, який приходить у табір іспанських партизанів задля того, щоб виконати наказ - підірвати міст, тим самим заблокувавши хід німецьких військ. Але Роберт Джордан ще не знав, що саме тут він зустріне своє кохання - Марію, гарного друга - Ансельмо.
Роман наповнений не просто описом подій і надто захованими поглядами самого автора. Ні. Головні герої ненавидять війну, вони лаються на неї, вони хочуть миру і віддані обов’язку перед Батьківщиною. Не рідко трапляються роздуми Роберта, які ледь не сам Ернест Хемінґуей промовляє вустами підривника.
Так, ця книга безсумнівно вражає. Вражає всім. Хтось із сучасної молоді скаже: “Сюжет баналєн” і всядеться до перегляду чергового американського військового бойовика. Але роман Ернеста Хемінґуея все одно залишиться драматичним і трагічним витвором мистецтва, котрим можна лише захоплюватись.
Оцінка: 10/10.