Письма в никуда
Posted: субота, 12 травня 2012 р. by v1v0zabra in1.
1.
Нет, мы больше не пели
Ведь мы умолчали на век
Стихи наших песен сотлели
Их не прочтет человек
Не услышат острые уши
Голос из души на разрыв
Не увидят светлые души
Тех, что упали в обрыв
Какие еще идеалы
Остались вам на земле?
Не верю, что люди пропали.
Они затерялись в себе.
За горизонтом підіймалося сонце
Промінцями заглядало в віконце
Усміхалось, бавилось, гралось
На сніданок із нами зосталось
Ми йому пропонуємо чаю
А воно: “Чи буду не знаю!”
Ми йому пропонуємо кави
А воно репетує: “Забави!”
Бешкетує світить у очі
Обличчя ніжно лоскоче
“Бувай!” - під вечір шепоче
І йде, хоч і не хоче.
01.03.2012