Якби я писав книгу власних роздумів...
Posted: четвер, 28 червня 2012 р. by v1v0zabra in
0
Якби я писав книгу власних роздумів, то тієї дурниці назбиралось би у кілька томів. Щоправда, це читати нікому б не схотілось, та цікавим би не здалось.
Любителі природи могли б зараз мені позаздрити, бо я сиджу серед м’яти, звіробою, дзвіночків, мати-й-мачухи, та купи всякого іншого різнобарв’я імені котрому я не знаю.
То прохолодно, то припікає сонце. Вдалині я розглядаю село, хати, що здаються порожніми. Здаля чути гавкіт собак, хтось щось цьокає топором.
Їм зовсім немає діла до мене, мені до них, та перестрівшись на дорозі я скажу їм: “Добрий день”. Хтось змовчить, хтось із ввічливості відповість і буде дивитись подивованим поглядом в котрім читається: “А ти хто такий?”, хтось винесе напитись води, та запросить до столу, із радість вислухає мої історії, та злагодить перекусити в дорогу. Такі ми є... Люди... Такими, мабуть, й маємо бути.
А далі я знову в дорогу, що кличе мене самотнього.
Я озирнусь. Подякую Богу, що дарував мені таких привітних людей. Посміхнусь, та пошкандибаю у простір за горизонт.
22.06.2012
0 коментарі: